У 2025 році українському бізнесу нарахували 114 млрд грн штрафів, однак фактично до бюджету надійшло лише 3,1 млрд грн — у 37 разів менше. Такі дані наводить дослідження Forbes Ukraine, яке охопило інформацію десяти державних органів.
Нарахування штрафу не означає, що кошти одразу надходять до бюджету. Компанії можуть оскаржувати санкції в судах, виконання рішень може тривати роками, а деякі штрафи сплачують частинами.
Майже дві третини судових рішень ухвалили на користь бізнесу
За 11 місяців 2025 року відбулося близько 16 тисяч судових справ, пов’язаних зі штрафами, за результатами яких ухвалили орієнтовно 10 тисяч рішень. Майже дві третини з них були на користь бізнесу.
Показовий приклад — штрафи Державної податкової служби. У 2025 році ДПС донарахувала 97,7 млрд грн за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності без урахування основного платежу. Водночас узгоджено до сплати було лише 1,5 млрд грн — менш ніж 2% від нарахованої суми.
Бізнес почав сплачувати більше штрафів
У першому півріччі 2026 року підприємства сплатили до бюджету 2,4 млрд грн штрафів. Це майже в 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і близько 80% від суми, сплаченої бізнесом за весь минулий рік.
Зросли й надходження від штрафів, сплачених громадянами. За перші 6 місяців 2026 року населення перерахувало до бюджету 5,6 млрд грн — приблизно на 14% більше, ніж за аналогічний період торік.
Які державні органи штрафують бізнес найбільше
Найбільше санкцій нарахувала Державна податкова служба України. На неї припало понад дві третини виявлених порушень і 91% загальної суми нарахованих штрафів.
Це пов’язано з широкими повноваженнями ДПС, які охоплюють податкове законодавство, використання реєстраторів розрахункових операцій, трансфертне ціноутворення, зовнішньоекономічну діяльність і підакцизні товари.
Середній розмір штрафу суттєво відрізнявся залежно від органу:
-
PlayCity — 2,8 млн грн;
-
Антимонопольний комітет України — 2,2 млн грн;
-
Держпраці — 38 тисяч грн;
-
ДСНС — трохи більше ніж 3 тисячі грн.
Різниця пояснюється характером порушень. ДСНС і Держпраці переважно штрафують за адміністративні порушення, тоді як санкції АМКУ можуть стосуватися дій, що впливають на конкуренцію та цілі ринки.
Які компанії отримали найбільші штрафи
Найбільші разові санкції у 2025 році наклав Антимонопольний комітет на фармацевтичних дистриб’юторів «Оптіма-Фарм» і «БаДМ». Компанії отримали штрафи на 2,43 млрд грн і 2,37 млрд грн відповідно за антиконкурентні узгоджені дії. Загальна сума санкцій у цих двох справах становила 4,8 млрд грн.
Серед інших значних штрафів АМКУ:
-
30 млн грн — виробнику робочого, захисного та форменого одягу «МІК»;
-
26,9 млн грн — компанії «Фрезеніус Медикал Кер Україна», яка постачає обладнання та витратні матеріали для діалізу;
-
16,4 млн грн — компанії «Колтрейн», яка фігурувала у справах щодо закупівель військового спорядження.
Таким чином, загальна сума нарахованих бізнесу штрафів значно перевищує фактичні бюджетні надходження. На різницю впливають судові оскарження, строки виконання рішень і порядок сплати санкцій.