Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два взаємопов’язані законопроєкти, які передбачають запровадження статусу «національна святиня Українського народу» та посилення відповідальності за знищення, руйнування або пошкодження таких об’єктів.
Про це йдеться у президентських законопроєктах, зареєстрованих у Верховній Раді.
Новий статус пропонується надавати об’єктам, які мають виняткове історичне, духовне та культурне значення для консолідації українського суспільства. Для отримання такого статусу об’єкт має відповідати щонайменше двом визначеним критеріям, зокрема мати вік понад 1000 років, унікальну духовну чи художню цінність або бути безпосередньо пов’язаним із визначними історичними подіями державотворення.
До переліку запропонованих національних святинь увійшли 23 об’єкти та історичні місця.
Серед них — Софія Київська та Києво-Печерська лавра в Києві, Херсонес Таврійський у Севастополі, Почаївська лавра на Тернопільщині, Собор святого Юра у Львові, Чернеча гора в Каневі, Ханський палац і Велика мечеть у Бахчисараї, Успенський собор у Крилосі та Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
Також до переліку пропонують включити Святогірську лавру на Донеччині, Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях, Замок Любарта в Луцьку, Кам’янець-Подільську, Хотинську та Аккерманську фортеці, Кармелітський монастир у Бердичеві та замок «Паланок» у Мукачеві.
Серед запропонованих святинь — Іллінська церква в Суботові, садиба Григорія Сковороди у Сковородинівці, Цитадель Батуринської фортеці та Гетьманський палац у Батурині, Холодний Яр, Запорізька Січ на Хортиці та місце бою під Крутами.
Другий законопроєкт передбачає зміни до Кримінального кодексу України та посилення відповідальності за умисне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів, які отримають статус національних святинь Українського народу.